Expand Cut Tags

No cut tags
galushka_p: (Default)
Цей день, Д С В, завжди наводить мене на роздуми.

Нє, ну шоколад, листівки, квіти, обійми, поцілунки, мереживне lingerie та інші належні атрибути визначені маркетологами-еротоманами для дня закоханих, то добре... ду-у-уже добре… J

Але ж чому, ну чому не дозволяти собі всього того кожного дня (ну коли не “фсьо”, то хоча б lingerieта шоколад), а не раз на рік та ще й із тим історичним “додатком” із відтятих від тіла у різних куточках історії та світу (але який збіг обставин! у цей самісінький день!) голів шонайменше десяти файних чоловіків на ім’я Valentine, єдину провину яких складали - або вінчання людей які прагнули духовної, великої і передусім справжньої любові і яким у шлюбі було відмовлено “світьськими“ вилупками (ні, не через одногендерну прихильність, а тільки шоб повилуплятись над підлеглими), або повернення зору сліпим, або надання профессійної допомоги страждальцям на нервові захворювання, або впроваджування гуманістичних (на той час) вірувань шляхом навернення дочок тюремних наглядачів у християнство (часом із усією їхньою родиною), або приватне листування (листування, Карл!) із обє’ктом свого кохання.

От Gianni Rodari з паном професором кажуть – де лук там і сльози. А в історії людства, себто у нашій з вами, то там де лук – там здоров’я. А от сльози, які через розставання (таке шо назавжди), або якесь інше не-здоров’я (як-то навіження, або суїцид), чомусь завжди тим чи іншим боком докладаються до... кохання!?! І не тому шо “так природа захотела“(с), а тому шо розбиті серця, кинджал у грудях або залишки отрути на мертвих побілілих вустах чомусь видаються переважній частині людства значно привабливішим виявленням кохання ніж здоровий глузд-секс, поміркованість та хеппі енд.

Історія веронського подружжя, Ромео та Джульєти, конспективно викладена by W. Shakespearе – от ніколи не могла того второпати – двоє молодих, здорових, соціяльно забезпечених дорослих (так, дорослих, бо у ті часи 13 та 15, то як у наші 23 та 25), полюбовно одружених(!) людей, без будь-якої поважної причини (як-то неспроможність виплатити кредит, тощо), через частково власну, але в основному колективну недоумкуватість родичів з обох сторін та невдалий збіг обставин (чума, карантин, відсутність мобільного зв’язку), скоїли над собою жахливе - суїцид. А цілі покоління “наівних ґімназістак“ та “учьоних мужєй“ після того стверджують, шо то є справжнє кохання та перемагаюча смерть любов во віки віків... Фейсхенд.

Можна було б якось ту дату, 14 лютого, “сачкануть“, але ж не з тими маркетинговими професіоналами та професіоналками, шо інфільтруються в усі сфери нашого буття із наполегливостю та живучістю тарганів.

То ж так як оминути сей день не виявляється можливим, дозовольте побажати усім добрим людям закоханності у життя. Тої закоханності, від якої все в житті стає насиченішим, яскравішим і привабливішим. Тої закоханості, шо дає нам силу і окрилює на мирне співіснування із щоденним буттям. Тої закоханності, шо наповнює наше життя здоровим глуздом-сексом, поміркованістю та хеппі ендом.

Музика!
https://www.youtube.com/watch?v=vD39WEUo9lI
galushka_p: (Default)
ПРЕАМБУЛА.

Шоб запобігти неоднозначності у тлумаченні читачами подальшого тексту, дієсловА "посадити" та "посадіть" слід читати та сприймати як "ув’язнити" та "ув’язніть".



АМБУЛА.

Лі Куан Ю - автор та успішний імплементатор "Сінгапурського економічного дива".
У Сінгапурі.

Лі Куан Ю очолював уряд Сінгапуру з 1959 по 1990 рік. З 2004 року, коли старший син Лі Куан Ю. став прем'єром, він залишався в уряді на почесній посаді міністра-ментора.

У 2011 Лі Куан Ю.заявив про завершеня своєї політичної кар’єри. Але перед тим, влітку 2010, ше перебуваючи на посаді міністра-ментора, Лі Куан Ю відвідав Україну, де зустрівся з Віктором Януковичем. Та поділився порадами (ментор же ж) які, на його Лі Куан Юївську думку, спроможні були допомогти нашій країні, якшо були б сприйняті до уваги українською владою того часу, не тільки вилізти із болота корупції, а ше й саме болото висушити наніц.

На жаль, окрім цитування автора "Сінгапурського дива" у книзі не-Януковича "Opportunity Ukraine", подальшого застосування порадам Лі Куан Ю на той час у нашій країні не знайшли.

Але у теперішні часи трохи прогресу у засвоєнні порад Лі Куан Ю таки досягли. А саме у липні 2014, коли чинний лідер країни потішив нас усіх використавши пораду Лі Куан Ю для напучування на боротьбу з корупцією Віталія Ярему (генеральним прокурором був у нас, майже вісім місяців):

”Як розпочати боротьбу з корупцією? Почніть з того, що посадіть трьох своїх друзів. Ви точно знаєте, за що, вони знають, за що, і народ вам повірить”.

Тераз, п'ять із гаком років після візиту Лі Куан Ю, видається слушна нагода не те шо досягти трохи прогресу, а навіть втілити поради Лі Куан Ю у наше сьогоденне життя.

Слушна нагода нашому лідерові увійти в історію як успішний засвоювач та імплементатор "Сінгапурського економічного дива".
В Україні.

Це я про те шо, пане лідере, та вже ж ”почніть з того, що посадіть трьох с в о ї х друзів”.
Не знаєте з кого саме почати? Запитайте поради в Айваріса.
galushka_p: (Default)
На додаток dо посту - ВИПАДКИ ДВОХСТОРОННЬОЇ ЕADEM LINGUA В НОВІЙ ТА НОВІТНІЙ ІСТОРІЯХ ЛЮДСТВА.

За матеріалом твітів anna_1811.livejournal.com


Прочитайте і зрозумієте в якому шоці сепаратисти, москальські бойовики та їх зв’язківці, коли чують і не розуміють наш діалект, бо жоден перекладач їм не допомагає розшифрувати цю “кодовку”.

Як написала якось наша волонтерка із “мукачівської хунти” Наталія Зотова​: “КГБ ся дуже шкрибче, бо нич ни гонна поняти із переписки варишської хунты, кломпают по гуглах і ся миригують” .


******************************************************************************
Як закарпатський діалект допомагає нашим бійцям 128 бригади в зоні АТО ..))
******************************************************************************

Бійці 128 бригади зловили в зоні АТО сепаратистів і трохи поспілкувалися із затриманими…
– Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
– Десь го зловив?
– Туй на путьови.
– А се наш сепаратист вадь мацкальський?


– Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
– Може узвідати, де суть го цімбори?
– Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
– Йдеме. Я попробую.
– Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
– Что?
– Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?
– Пішеш?
– Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?
– Іванов Іван Івановіч
– Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
– Что?
(чути звук удару у вухо)
– Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?
(Пітьо помагає)
– Па-ас-с-спо-орт
– Дякуву.
(До сепаратиста)
– Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!
– Да. Вот в карманє.
– Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
– Что?
(чути звук удару у друге вухо)
– Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
– Оказав?
– Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
– Заблудив?
– Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
– Чєво???

(чути черговий удар у вухо)…

Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:
Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?
Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?
Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?
Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?
Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?
Ти дЕбіл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.
Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.
Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны.


Так шо пане кремлівський Пуйло буде вам і вашим клятим бойовикам і АТО, і СЕСЕ, і НАТО, і ЗАТО, і АнТО, і ТОТО, і АЙ-зАТО !!))
galushka_p: (Default)
Тут об’єкти мого коротенького навідування в історію тролінгу, “У МОВНЕ, АБО ТРОХИ З ІСТОРІЇ ТРОЛІНГУ”, таку пилюку здійняли через своє, у деяких випадках проплачене снігЕрією, “вІдєніє праблєми“, шо ховайся!

То шоб ті співвітчизники до кого моє галушаче бачення було тоді адресоване та всі інші шановні читачі не загубили за тою тролівською пилюкою суті викладеного матеріалу, ось іще один екскурс в історію із оглядом відомих історичних подій. Ну так, конспективно та як галушка пересічна особисто ті події розуміє. Та ше мову-латину. Вйо до історії!


1. КОЛИСЬ, ТА НЕ В НАС.

У наших Госдепівськіх побратимів історія була та ще.

З-поміж інших перетурбацій, якими неодмінно супроводжується формування нації, чи не найгучнішими подіями протягом періоду в усього вісімдесят з гаком років були дві війни між ОДНОМОВНИМИ (Еadem Lingua) сторонами.

А саме:

- 1775-1783 - війна, розпочата Великобританією у відповідь на ввічливий запит сусідньої країни (Госдепії) щодо виходу із колоніального... союзу?... ну шось на кшалт. Бо на той історичний момент Брити тимчасово свій здоровий глузд втратили та вирішили шо можуть довічно тримати сусідню країну за раба (так то ж братерські колонії!), всіляко принижуючи сусіда (йоу, ти, селюк колоніальний!) та нестямно стримуючи економічний розвиток свого південно-західного сусіда надмірними податками

- 1861-1865 – війна, розпочата південними штатами Госдепії, за шоб ви думали? За відокремлення від щойно сформованої Госдеповщини, та не просто так, а із особливим статусом місцевого самоврядування дозволяючим зберегти РАБСТВО на своій південноштатській території. Себто, кліничний випадок тимчасової втрати здорового глузду сьомА аут оф тридцяти чотирьох штатів, шо складали єдину та неділиму територію Госдепії на той час

Між іншим, се вам нічого не нагадує ?...
Ну добре, не до того зара. Може колись шось натицяю по тій історично-спадкоємницькій темі.

А я до того зара, шо Еadem Lingua була з ОБОХ СТОРІН у тих війнах. З усіма отими кровними-мовними-родинними-дружніми-бізнесовими та іншими нерозривнимо-навіки-разомими зв’язками поміж усіма дійовими особами та виконавцями присутніми у кадрі на той історичний момент.

Дозовольте пропустити всі несуттєві для цього екскурсу деталі та зосередитись на отій двохсторонній Еadem Lingua.

Чому були переможені ті ОДНОМОВНІ шо тимчасово здоровий глузд втрачали?

Бо через втрату здорового глузду вважали, шо ті Еadem Lingua на яких вони війною поперли, не будуть чинити ніякого опору, бо такі дурні та інфантільні, шо не в змозі будуть збагнути як то ОДНОМОВНИМ, з якими вони усім тілом та грошима пoв’язані, можна спротив чинити.

Чому перемогли ті Еadem Lingua на яких було зроблено підступний напад в обох випадках? Ну ті ОДНОМОВНІ шо відстоювали свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (1775-1783 ) та ГІДНІСТЬ (1861-1865)?

Тому шо вони свій здоровий глузд зберігали та мужність мали шоб визнати і, шо навіть більш важливо, пам’ятати до моменту остаточної перемоги наявність незаперечного факту, шо ті нахаби паскудні шо на них напали хоча і Еadem Lingua з якими пов’язані через весь родовід, але на поточний момент є ВОРОГОМ усьому тому за шо вони, пересічні, душу й тіло полОжити згодні були.
Тож генделили того одномовного ворога (бо хоча той гаспид і одномовний, але ж видимий, то ж розібратися можно вельми хутко, ворог чи не ворог) на всіх напрямках, зовнішньому та внутрішньому, до повної та беззаперечної перемоги, не дуже переймаючись тим шо “адінарот”.

2. НАРАЗІ, ТА У НАС.
На зовнішньому напрямку – реальному фронті, у нас, дякатобібоже за волонтерів-блогерів-діаспору-госдеп та уряд-шо-до-того-госдепу-дослухається, усе більш-менш файно та по-господарському. Пліч-о-пліч наші неруськомовні та неукраїнськомовні Українці, руськомовні та українськомовні Неукраїнці та усі інші небайдужі етноси генделять того гібридно-одномовного ворога, та так, шо друзки летять!
І, фор зе рекорд, тільки тоді коли ОБСЄ дозволя (бо ми ж Європейська нація, а не деленери францерові).

Але вже коли дозволя...

На реальному фронті випадків загострення двохсторонньої Еadem Lingua не виявлено. Бо там зір важливіше за Lingua. Ворог – онде, ОБСЄ – гезде, наші – пильнують обох. Єдина Lingua шо на передовій є доцільною для спілкування з подекуди одномовним ворогом то та, шо із машиненгевери виліта.

Так, а на внутрішньому напрямку у нас шо?
Владу-раду свою народну сам народ потроху пильнувати та напучувати на служіння сьому ж народові привчається, дякатобібоже за волонтерів-блогерів-діаспору-госдеп та уряд-шо-до-того-госдепу-дослухається.

А от на інформаційно-віртуальному фронті – залягли тумани сиві... А у сивих туманах ота двохстороння хронічна Еadem Lingua загострюється так, шо Кох із усіма своїми паличками відпочиває. Бо за туманом - нічого не видно. Навіть дуба зеленОго. Не кажучи вже за ворога шоб його розпізнати та швидку лоботомічну допомогу надати. Машиненгеверою .Та й машиненгевера тільки під занепокоєнним спостеріганням ОБСЄ спрацьовує. А де госдепу стільки ОБСЄ спостерігачів набрати шоб до кожного з нас, хто на лоботомії розуміється, приставити?

І коли з ворожого боку того туману починає двохстороння Еadem Lingua вилізати та солодким димом забуття курИтися, ті наші пересічні, шо НЕ ОДНОМОВНІ із ворогом ,того диму або просто не помітять у своїх Інтернетних справах пораючись, або, якшо дуже вже смердіти почне, то хвортку відкриють та приміщення провітрять.

А ті наші пересічні шо ОДНОМОВНІ із ворогом, наковтаються того диму із ворожими бацилами, навіть не думаючи про те чим їх напхали (бо двохстороння Еadem Lingua же ж! ), тай підуть ту заразу по Інтернетним гілкам-сіткам, родичам та сусідкам розносити. А наступного ранку усі оті родичі та сусідки починають гасати як навіжені по центру міста волаючи “пукін ввєді!” та “фсьо наш!”...

То може, тим нашим Еadem Lingua пересічним час уже схаменутись, та спробувати заговорити нашою, єднаючою всіх громадян України мовою? Якшо не задля збагачення свого інтелекту ше однією мовою (“на шАру“, Карл! http://vk.com/lazyukraine ), або на знак виявлення пошани до державної мови країни свого проживання, то хоча б задля інформаційного спротиву ворогові на внутрішнньому напрямку та ментальної стабільності своїх родичів та сусідок.
galushka_p: (Default)
(Моє суто особисте галушаче бачення адресоване до здорового глузду пересічного російськомовного громадянина\громадянки України).

Наш з Вами умовно-гібридний ворог напав на Україну не у 2014, а набагато раніше. У ті часи навіть Інтернету ше не було, а от тролінг уже був. Хоча й дуже примітивний - гібриди просто забороняли громадянам країни своїх гібридних інтересів розмовляти на рідній мові, шоб люди не мали змоги поміж собою домовитись та дати гідну відсіч тим гібридам. Divide et Vinceret - Розділяй та Володарюй... Ну a тих, хто із таким становищем речей не погоджувались - знищували. Фізично. Отакий собі доісторичний тролінг.

Ну а шоб Ви могли краще відчути як се було, от уявіть собі таке - прийшли на Вашу землю, скажімо... китайці, та й кажуть Вам - все! На соціяльних вебсайтах відтепер все тільки по-нашому, і шоб більше тої дегенеративної мови (Вашої мови, та Ваших рідних і друзів) не було. Та мова дурна і пришелепувата, викиньте її із голови і від сього дня всім спілкуватися тільки на мандариновій... Ну шо? Уявили?

Так це ж точнісіньке змалювання того шо ті кляті кацапські гібридоносці робили і продовжують робити з людьми на нашій з Вами землі!

То не Ваша (як і всіх інших російськомовних громадян України) провина, то так ся стало, шо у нашому з Вами минулому Ви були "надійно заізольовані" від спілкування Українською мовою.

Кацапські гібриди добре "попрацювали" протягом сторіч, насильно розбавляючи українськомовне населення російьскомовним та затролюючи все Українське у таких масштабах, шо я часом дивуюсь, як ото наша з Вами мова та культура взагалі вижили! Голодомор (здригнулись, чи не розумієте про шо я?), то лише невелика частина від усього шо було пороблено тими кацапськими песиголовцями на нашій з Вами землі.

Ні, ніхто, нікого не примушує робити нічого супроти нічиєї волі. Ми ж Європейська нація, чи шо?

Але маємо такий факт, шо на сьогодняшній день російська мова - це державна мова НАШОГО ВОРОГА.

МОВА ВОРОГА, який щодня ВБИВАЄ людей нашої з Вами країни на фронті реальному.

МОВА ВОРОГА, який щодня ВБИВАЄ мову нашої з Вами країни на фронті інформаційному.

МОВА ВОРОГА, який Divide et Vinceret.


Просто пам'ятайте про це.
galushka_p: (Default)
МІНІСТЕРСТВО ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ:

«Метою впровадження реформи урядових комунікацій є налагодження діалогу між суспільством та владою»

Д І А Л О Г У, шановне панство!

Почитати першоджерело можна отут - http://mip.gov.ua/news/901.html
Почитати та зкачати ту Концепцією можна отут http://mip.gov.ua/documents/56.html
Поспілкуватися із нашими владовиконавцями, та поділитися із ними своїми думками можна отут - http://mip.gov.ua/content/kontakti.html


26 січня 2016 року, під час брифінгу в прес-центрі Кабінету Міністрів України, Міністерство інформаційної політики України презентувало Концепцію реформи урядових комунікацій, погоджену Кабінетом Міністрів України.

Радник Міністра інформаційної політики України з питань стратегічних комунікацій Аліна Фролова вважає, що з реалізацією Концепції, населення країни зможе системно впливати на прийняття рішень владою, відбудеться зближення між владою та громадськістю через налагодження постійного діалогу. «МІП розробляє дорожню карту впровадження реформи, яка також є частиною більшої ініціативи, а саме побудови системи державних стратегічних комунікацій», - зазначає радник.

Іветта Делікатна, радник Міністра з питань впровадження програми «Відкрита влада», розповіла про нову структуру, передбачену реформою, яка впроваджуватиметься у відомствах, та плани щодо реалізації.
«В Уряді буде створено центральний офіс з комунікації, який координуватиме всіх представників прес-служб центральних органів виконавчої влади, що дасть змогу забезпечити єдиний погляд та єдину позицію від влади. Сьогодні ж кожен говорить про своє, немає єдиних повідомлень, які забезпечать розуміння тих кроків, що робить Уряд, які реформи здійснює», - зазначає Іветта Делікатна.

Щодо планів на реалізацію Концепції, то перш за все, буде розроблено та затверджено дорожню карту реформи, законодавчу базу під реалізацію, регуляторні стандарти та операційні екосистеми, і завершальним етапом стане реструктуризація служб в міністерствах.

"Отже, 2016 рік буде перехідним періодом - 30% реалізації, потім тестування і повне впровадження системи в 2017 році на 100%", - додала Іветта Делікатна.

Як зазначав раніше Міністр інформаційної політики України Юрій Стець, для реалізації реформи урядових комунікацій залучатимуться кошти донорських організацій та держав-партнерів України.

Нагадаємо, що Концепція реформ урядових комунікацій була розроблена за ініціативи МІП, за участі Секретаріату Кабінету Міністрів України, групи незалежних експертів та за підтримки Уряду Великобританії.

20 січня 2016 року, під час засідання Кабінету Міністрів України, Міністерство інформаційної політики України презентувало Концепцію реформи урядових комунікацій, яку Уряд підтримав.
galushka_p: (Default)
Ну якшо до сього дочитали, то ПРО УКРАЇНСЬКЕ САЛО вже зовсім поруч.

Одною дупою на два базари... 1.лайка, означає ненажерливість
Одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. Зневажл. Незграбна людина.)
Оферма, Фаталапа – незграбна людина, невдаха
Оферма царя небесного – посиленне значення Оферми
Падлюка (1. Труп тварини; падаль. 2. Розм. Негідна людина; мерзотник, лайливе слово.)
Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
Підла душа... Підлого сина (дочки) робота… підлого стерва робота… Підлої матері син...
Підлюка (-и, ж. І ч., лайл. Підла людина.)...
Плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). - перен. Огидний, мерзенний, підлий.)
Погань (1. Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)
Покидьок (Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, потолоч)
Потвора (1. Перен. Про люту, жорстоку і т. Ін. Людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)
Пранцюватий (хворий на пранці (сифіліс). - Уживається як лайливе слово)
Пришелепуватий (Нетямущий, безтолковий.)
Пуголовок (1. Зоолог. - личинка безхвостих земноводних. 2. Лайка - зневажливе до недоумкуватого)
Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці!Робить через сраку!Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб Свинтюх – падлюка
Скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. Як лайка).
Срав пес їхній матері… Срака (вульг. Зад, сідниці) Срали-мазали…(те саме. Що й «зробити щось абияк»)
Стерво (1. Труп тварини; падаль. 2. Розм. Підла, негідна людина; мерзотник. - Лайливе слово.)
Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота») Схиблений - лайл. ментально або сексуально
Телепень (розм. 1. Перев. Лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. Рідко. Серце дзвона.)
Ти, гімно нероздушене! Ти, нечиста сило… Тиць-гриць моя радість…
Трясця твоїй матері…(трясця - лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод) Тутешній, або місцевий – порядна людина
Тю (тьху), на тебе! Тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)
У (в) біса - уживається у значенні підсилення - та який то в біса володар світу!
Хай вам грець… Хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура. - лайливе слово)
Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день“
Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
Шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)
Шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. - лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. Розм. Те саме, що бешкетник.)
Шльондра (1. Зневажл. Неохайна жінка. 2. Вульг., лайл. Повія, шлюха)
Шляк би те трафив! - уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь. Не плутати з “шляхтич”. Шляк –західно-українське - удар, інсульт.
Що за біс? - уживається для вираження здивування.
Якого біса? - уживається для вираження незадоволення (у значенні навіщо, чому)

А де ж УКРАЇНСЬКЕ САЛО, питаєте? Буде. Далі. :-)
galushka_p: (Default)
Увага! Якшо хочете взнати ПРО УКРАЇНСЬКЕ САЛО, уважно читайте усю наступну інформацію.

Щоб ти луснув! Щоб ти згинув! - після дієслова у кожному з наведених прикладів можна підставляти будь-який з іменників наведених нижче.

Арештанська душа…
А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву
Ах ти ж курво францовата!
Батяр – той що робить збитки
Бевзень (лайлибе - Вайло, йолоп, бовдур)
Біс (уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. Уживається як лайка.
Бісова душа… Бісовий син…
Блазень (1. Застаріле - Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря різними витівками, жартами і т. Ін. 4. Лайл. Дурень, телепень.
Бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. Діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. Ін. 3. Лайл. Про грубу, нерозумну людину)
Бусурман (1. Ісотричне. Про людину іншої віри (переважно про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає
Вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)
Вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)
Виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. - лайл.)
Вишкребок ( 1. Лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)
Відвідаєш макогона… (ступка, макогон - спеціальне начиння у вигляді невеличкої булави для перетирання продуктів )
Відлупцювати (Сильно побити когось)
Волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. Ін.)
Вражий син… Вражі діти…
Всрався тай криво!… (шоб кацап не зробив, усе отак і виходить)
Гамселити (сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
Гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. - Уживається як лайливе слово. ** До гаспида - дуже багато.)
Гидота (Те, що викликає огиду. - Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. Перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)
Гімно знає, з”їв цілий розум або Мудригелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга
Глузувати (уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
Дам по макітрі… (вдарю по голові)
Де в біса! - уживається як заперечення, спростування у значенні - ні! Де там!
Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
Дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає - важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого - нізащо, ніколи. На якого дідька? - навіщо? Якого дідька? - Для чого? Дідька лисого тобі дам… Дідько б його взяв (вхопив)!
Діждався сраної немочі…
До біса: а) у сполученні зі сл. Посилати, проганяти - геть; на всі чотири вітри б) багато, безліч
Дрантя смердяче - Дурбелик -
Дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
Дурний тебе піп хрестив (про «нерозумну людину»)… Дурний як ціп…
Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат
За патли та в пику (потилицю)…
Занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. - Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. Ін.)
Запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)
Зацідить в зуби…
Збоченець - той шо бере участь у кацапському збоченому статевому акті
Злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк - 2.Уживається як лайливе слово)
Злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. - Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)
Знайдибiда - той шо приносить нещастя
Зліпити з гімна кулю або сплести з гімна батіг – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне
Йойлик, Підскакевич – кар”єрист
Йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного - бовдур, телепень.)
Іди до бісової матері…
Француватий або ще коротше ’франца: В дослівному перекладі це те саме, що пранцюватий, або ж прокажений - Морда францувата, Галасвіта францувата. Приклад з побуту: Шановні гості, дорога родино, і ти, француватий шваґре, просимо до столу.
Карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. Перен. Важкий, складний для виконання, для розв'язання. - Ризикований.)
Кепсько, кепський (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким - чим - погані, небезпечні жарти). Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка
Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших
Коли ти сі вродив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище
Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
Кумедний (Смішний, забавний. - Те саме, що дивовижний)
Курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)
Курвар -той що ходить до чужих жінок
Лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)
Лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)
Ламага, розлізлий, сліпцун – про будь кого
Лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)
Лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)
Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга
Мантелепа, мантелепа засрана - неохайна жінка
Матері твоїй ковінька…
Матері твоїй хиря… (хиря - голота, бідність,жебрак, старець, одягнений у дуже полатаний одяг.)
Матолок- тупий чоловік
Маю тебе в носі! Або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково
Мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. - Уживається як лайливе слово.)
Морда - хоч пацюків бий… Морда - що й возом не об'їдеш… Мурга пискатий – хам
Набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)
Навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. - Уживається як лайливе слово. )
Наволоч (лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)
Най би тебе пранці з'їли… (пранці - сифіліс )
Най ті качка копне!…
Нахаба (Людина, яка діє зухвало, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)
Нацицюрник (аналог бюстгальтера)
Недолугий (1. Який не відповідає своєму місцю, призначенню 2.. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. Ін.)
Недотепа (Уживається як лайливе слово. 1. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)
Незграба (розм. 1. Незґрабна людина. - Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)
Нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. - Уживається як лайливе слово.)
Непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина) Нехай тобi грець!

ЧАСТИНА ТРИ – ВСЕ.
galushka_p: (Default)
Ну якшо треба так шоб лайка мала довгосторковий пост-лайковський ефект, то тут треба застосовувати наступні побажання - прокльони - взірець метафоричної лайки:

Щоб ти сказився! А бодай ти сказився! (увага! на кацапах це не спрацьовує через те шо вони вже давно та остаточно показилися, і ними, перефразуючи шановного пана професора, "точка необормотимости уже пройдена")

Щоб ти галушкою вдавився! (то не дивіться шо ми галушки такі привітні та всі в сметані, якшо кацап трапиться, то й вдавити можемо)
Щоб тобі повилазило! (се перетвоює кацапа на ракоцапа)
Щоб у тебе поміж ніг все відсохло! (се побажання перевірено на практиці. Таки да, відсихає.)

Якщо ж на заваді вашому самовИраженню через здорову Українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (в пику насують) характеру, то краще вживати більш індеферентні вирази або ефімізми

Матері його ковінька! (ковінька - ціпок з гаком на одному кінці)

Трясця його матері!

Сто копанок чортів тобі в печінку!

До чорта, до біса, під три чорти, в дідька, відюга, нечиста сила.

Окрему групу становлять лайливі порівняння такі як:
Абись розпався на кавалки, а інакше зрісся,
Абись скапав, як та сьвічка,
Абись ся в прецель скрутив (прецель - бублик у формі вісімки),
Абись ти з кості спав,
Бодай би тє грім забив!
Бодай би ти скис,
Бодай тебе по смерти сира земля викинула,
Бодай тє кров нагла залєла!
Бодай тобi грець!
Гарна, як свиня в дощ;
Гунцвот,
Драб кальварийський,
Дурний вар’ят,
Дурний, як сало без хліба.
Дурний, як сто пудів диму;
Дурнуватий помідор (мабуть то про сеньора Помідора?),
Кунда лайдакувата,
Лайдак.
Мудьо паршивий,
Най би ті всі зуби випали крім одного, який би тебе болів усе життя.
Най би тя дундер свиснув,
Най тебе двері притиснуть.
Раптус нервус (нервовий чоловік),
Скурчибик,
Такий до діла, як свиня штани наділа;
Такий жвавий, як рак на греблі;
Файталаха анахтемська,
Фраєр помпка (про когось наївного),
Фраєрська макітра (дурник),
Щоб тебе підняло та гепнуло,
Щоб ти сі лайном вдавив, а дощівкою захлинув,

ЧАСТИНА ДВА - ВСЕ
galushka_p: (Default)
Надихнуто лекцією "Немножечка не люди, або Сбоинг совести" та TV інтерв'ю Gorky_Look.

(За матеріалами Інтернет публікацій і з власних етнографічних досліджень та подорожей.А якшо хочете класику про віртуозів володіння українським матюком почитати, то ходьте сюди:
http://www.rulit.me/books/zacharovana-desna-read-97040-1.html )

Добра новина!

Національне самоусвідомлення Українців зростає!

Навіть у самому Київі (!) Українську мову можна почути дедалі частіше.

Але є одне але. Багато людей, особливо з інтелігенції, перейшло на Українську... і раптово наштовхнулось на проблему із самовИраженням!

Виявляється, ті самі б..ть, х.й, та інші напрацьовані щоденним уживанням "паразити" (у тому змісті шо слова-паразити), надзвичайно стимулюють інтелектуальну діяльність!?! Ху ню? (Нє, то від Госдепівського "who knew?". А Ви шо подумали?)

Але з іншого ж боку тихенько підкрадається та шкрябає у задні дверцята нашої підсвідомості розуміння того шо ті "паразити" насамперед являються прямими носіями зарази, чи той, бацил срасєйскіх "духовних скрєп" та всього іншого кацапського лайна шо до тих "скрєп" прикипіло.

То як же ж бути свідомому Українському інтелігенту в епіцентрі творчого виру? Ну або нам, пересічним, у момент емоціонального піднесення? У нас же ж все життя шо не вир, то піднесення...

Ну, дякуймо тобі Боже, наш народ має свій доробок і в цій царині (та стільки того доробку, шо стало аж на дві частини, та ше й на третю добирається...) І шо найпринадніше, Українська ненормативна лексика (лайка) грунтується абсолютно на інших засадах, аніж кацапська “руґня”.

******************************************************************************
УТОЧНЕННЯ
Українська лайка, то не Лайка-Чайка-балалайка шо у космос без усіх москалів полетіли.
Нє, і то не від фейКпуківського - like.

УкраЇнська лайка - то такий наш національний мовний алгоритм у якому викладається точне усне описання послідовності виконання скінчених дій, необхідних для досягнення порозуміння між усіма учасниками.
******************************************************************************

Кацапські матюґі - сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – збочений статевий акт, генітальні органи і окремі частини тіла що беруть у тому збоченні участь, та особи які мають ті чи інші відповідні генітальні характеристики.

Матюки Українські – копроректального типу (не плутати з похідною від “корпоративного”). Вони пов'язані з актом дефекації, з ефекторним органом (не плутати з “органом виконавчої влади”) та продуктом цього акту.
Цим Українська лайка близька до лайки європейської... Європейської, Карл!!!

От подивіться самі: французьке merde, великобританське shit, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno, шведське skit, голандське schijt, норвезьке – dritt.

Доцільно зауважити, шо термін ”копроректальний” не є цілковито відображуючим дійсність, бо образотворчою функцією Українська лайка наділяє не rectum як такий, і не anus, а ”сраку” в широкому розумінні цього слова, себто обидва Musculus gluteus maximus є присутніми водночас.
Підтведженням цьому може бути той факт, шо в Україні, як і в більшості європейських країн, демонстрування оголених сідничних м'язів одне одному історично вважалось найефективнішим ендшпільним ходом у конфлікті поміж сусідами "за межУ" чи "за кУрку".

Ну дОста вже сухої теорії, вйо до зеленого дрєва, чи той, життєтворного джерела Української лайки!

Перш за все, оті Musculus gluteus maximus, шо їх Українська лайка наділяє образотворчою функцією.
Аж ми жаль дупу стиснув - виявлення суму
Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа - про когось, хто є недорайдою, незграбою
Взяти за дупу - до чогось примусити
Гризти дупу - нарікати на щось, шкодувати.
До сраки
До ясної дупи
Добратися до чиєїсь дупи – поквитатися.
Дупа волова, дупа з вухами – нездара
Йому бракує тільки другої дупи - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока
Не побивай мені дупи - коли хтось говорив неправду.
П’яний в дупу; п’яний в штири дупи
Світ повернувся до мене дупою
Та з нього такий дупик, що страх
Темно, як у мурина в дупі
То мені потрібне, як до дупи дверці
Цілувати когось в дупу – підлизуватися
Як дупа - про когось, хто зле виглядає

Коли хтось бажає сказати співрозмовникові, що він меле дурниці або меле щось не до теми.
срака банька
срака мотика
срака пердяка
срало перділо

Шоб надати стислу й високоенергійну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, наступні слова можуть стати у пригоді: гімно, гімняр, лайно, лайно собаче, срака, лайнюк (лайнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха (ну як тут не згадати оту politichanka!), бздун.

За виключних обставин, для означення молодших осіб, можна вживати таке позасистемне слово як - сЦикун (сЦикуха). Системні ж слова – шмаркатий (шмарката), шмаркач (шмаркачка).

Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, можна вживати наступні фразеологізми: поцілуй себе в сраку!, йди до сраки!, шоб ти всрався!
І навіть ще страшніше - шоб ти всрався і води не було!

Або таке - нАсерматтері! сЕрумамі ттвоїй! (то не помилка, "т" має вимовлятися через два т для підсилення ефекту). Але ся ж начувайте! Для цього виразу існує нещадний "контраргумент", а саме - НасерИ собі в гОлови шоб м'якіше спати було!

Матеріальні збитки підсумовуються виразом - собаці під хвіст (зверніть увагу, пересічні, НЕ "кату пад хвост").

Коли хтось перебирає харчами (або спалює їх на знак протесту проти санкцій, або скавчить про "одінарот" бо жерти не є, бо всі харчі попалили), йому можна надати пораду:
То лайно їж!
І шоб актуальніше було, додавати - "з лопати!".

Окрему роль завжди відігравали прокльони, які не стосувалися когось або чогось конкретного:
Курва мать засрана,
Йож твоя нога,
Курча беля,
Курча ляґа (куряча нога),
Курча лімонада,
Пся кость слоньова,
Хулєра,
Ясний ґвінт,
Ясна дупа,
Курва в дупу пердольона,
Тиць-пердиць

Серед прокльонів вирізняються також евфемізми, що мають на меті замінити непристойні слова іншими, які їх лише нагадують. Таким чином з’явилися замінники слова:
Курва - курча,
Курди молі,
Курна хата,

*****
А це для пана професора Gorky_Look та Катедри персонально.

Куртка на ВАТІ - .....Карл!!!

*****

Хтось мусить написати якийсь реферат або трактат, на тему історично-лінгвістичної спадкоємності між ранньою Львівщиною та пізньою Подніпрянщиною у визначенні кацапської ватяної сутності.
А ше то була улюблена лайка Українського музиканта Ігоря Білозора.


ЧАСТИНА ОДИН - ВСЕ
galushka_p: (Default)
Сама лекція, написана gorky-look “СЕКС С ВЛАСТЬЮ, АБО ОХОТА НА ДЕПУТАНГА” ось тут - http://gorky-look.livejournal.com/81576.html


1. ПРЕАМБУЛА

1.1. “Мені аж страшно” як читаю ті лекції пана професора. Таке враження наче він регулярно віртуально навідується усередину голів моєї та моїх однодумців, зчитує наші думки та емоції (котрих ми, смертні, не спроможні трансформувати у Слово), занотовує їх, звіряє зі своїми думками та почуттями, а потім віртуозно викладає у лекціях Кафедри.
Тож перепрошую за можливе уживання у подальшому тексті без негайного посилання на джерело якихось мовних оборотів та слів з безмежного лінгвістичного фонду пана професора.
То не плаґіат, то просто часом неможливо відокремити своїх думок від словесного втілення думок пана професора.
1.2. Рецептів не даю, бо не маю. І ваших проблем не вирішую, бо я не cuts-up шоб на не своє зазіхатись :-)
Все нижче наведене – добірка узагальнень із власного досвіду та наявних інтернет ресурсів. Якшо не подобається – не читайте. Якшо маєте доповнення до суті викладеного – прошу в коменти. Якшо маєте додаткові запитання по суті викладеного – прошу в лічку.

1.3. Передумови підготовленності до викладеного в АМБУЛА:
а) замініть початок кожноЇ думки в голові та кожної фрази на язиці із “Я ніколи не...” або “У нас це неможливо...” на “Тю, та це ж так просто зробити! Зараз, тільки збагну ЯК САМЕ я буду це робити ...”

З мого власного досвіду, після такого надсилання до природного “комп’ютера” у моїй голові, мій мозок генерує зрозуміння того ”ЯК САМЕ я буду це робити” протягом 5 хвилин - 2 днів, залежно від складності поставленої задачі.
Не вірите? То ж спробуйте самі :-)

б) пам’ятайте будь ласка, шо Інтернет, то не тільки Кафедра та Клюб Кадетів (bitter_onion.livejournal). Інтернет, то не тільки інфомаційна війна з ворогом. Інтернет, то не тільки комп’ютерні ігри, рецепти як попоїсти і після того схуднути, сайти знайомств, ентертейнмент, порно та інша dolce vitа.
Інтернет – то така бездонна копанка знань та корисної інформації, з якої можна накопати ВСЕ шо заманеться! Тре тільки копати справно, а не бідкатись шо “нічево нєт”...
Ось вам приклад – такий собі ooo4 з ЖЖ написав (перепоршую за матюки, не можу порушувати авторьких прав) “Вот прям сейчас заинтересовался поиском депутата дзержинского района харькова. И что бы вы думали? Хуй!”
Ми з галушкАми не ”думали”, а копнули собі в Інтернеті і витратили загалом 8 хвилин (вісім, Карл!) з моменту прочитання того відчайдушного звернення до моменту отримання ПОВНОЇ інформації по депутату дзержинскава (тьху на те ім’я) району м.Харків та надсилання цієї інформації до того ooo4.
БЕЗ дуже доречного допису ”Сам ти х.й!”...

в) морально та фінансово підготуйтесь до тривалого та неспішного (трясця йому в печінку!) процессу спілкування із владою та можливого неуспіху... нє, краще так, до можливого повного перегрупування сил, визанчивши наперед шо ви можете втратити та порівнявши із тим шо можете досягнути. З мого власного досвіду – посередній відсоток ”так як хотілося” не перевершує 75%, а посередній об’єм часу витраченого на досягнення результату (незалежно, ”зрада” чи ”перемога”) від 3 тижнів до 15 місяців

г) уважно перечИтуйте лекцію пана професора, “Секс с властью, або Охота на депутанга” та інші матеріали Кафедри, щоразу як хочеться “послати все під три чорти, і нехай будЕ шо будЕ... “


2. АМБУЛА

2.1. “СЕКС С ВЛАСТЬЮ”

Так, це дуже нудно. Це як чистити зуби три рази на день.
Але ж вибір цілковито за вами!
Або нудно, час від часу, зате із зубами, або ж ніколи не нудно - зато без зубів.

Вибрали “із зубами”? То добре!
А ви знаєте, шо ніяка фізіологія не зможе піднести вас до того рівня пост-коітального насолодження якого можна досягти після успішного “інтеркорсу” у вирішенні питань із владою.
Не вірите? То ж спробуйте самі :-)


Вйо до інформації!

Зауважте, шановне панство, шо всі рекомендовані надалі лінки мають, у тій чи іншій формі, посилання для зворотнього спілкування, як-то номери телефонів, emails, часи прийомів, адреси.

Також, дозвольте нагадати, шо всі, ну майже всі, представники сьогоденної влади презентують себе на соціяльних вебсайтах шо ті зірки шоу-бізнеса. Пам’ятаєте як увійшов в історію Інтернету Андрій Странніков? Навіть ризикнув самому пану професорові дорікнути, аби тільки якось привернути соціяльну увагу до своєї персони...

То ж не гайте ваш безцінний життєвий час на інтернетні воплі не-Відоплясова, а пишіть, дзвоніть, постіть, звертайтесь особисто із вашими запитами то попитами до влади. “Лупайте сю скалу” та не знічуйтесь коли вам не побіжуть одразу назузстріч з відкритими обіймами.

То ж у кацапів, “прілєтіт вдруґ валшебнік в ґалубом вєртальотє, і внєзапно...“

А у нас вдома нам свого розуму вистачить шоб самим в усьому розібратися, та зробити все файно і по-господарському.

2.1.1. Інтерактивний вебсайт на якому системно, докладно та у розважальній манері викладено про засади управління нашою державою (шось на кшалт засад шановної Кафедри та Клюбу Кадетів Кафедри).

Школа громадянської освіти - http://children.kmu.gov.ua/school.html

Погуляйте по тому сайту, як по оселі шо наміряєтесь купити, потицяйте в усі “кнопочки”, та почитайте уважно все шо повискакує на ті ваші тицяння.

2.1.2. Ці лінки більше у 18+ стилі і змальовують інтимні органи таємничої та спокусливої VLADU:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Представницькі_органи_місцевого_самоврядування_в_Україні
https://uk.wikipedia.org/wiki/Виконавчі_органи_місцевого_самоврядування_в_Україні

2.1.3. Тут представлено хазяйство фабержевого:
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246386665&cat_id=244824289

Знову ж таки, замість того шоб одразу плюватися, раджу походити по сайту в усіх напрямках, та потицяти в усі “кнопочки” і передивитись все шо повискакує у відповідь на ті ваші тицяння. От пані Півоварчик (якшо я правильно її зрозуміла) вважає шо там є порядні люди і їх портібно знати.

2.1.4.
То така наша ВРУшка. Акцентую на НАША. І то нічия інша справа, а тільки наша з вами, як ту ВРУшку пильнувати шоб з неї якась користь нам, пересічним, була.
Гуляймо по сайту, клікаємо на лінки та кнопки, читаймо шоб зрозуміти із чОго та нАщо вона зроблена:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_aparat

2.1.5.
Приклали руку до серця та усі разом – Ще не вмерла України....
Прошу панство - Основний Закон нашого буття як держави. Ні, я не кажу гарний чи поганий. Шо маємо на даний час, те й маємо.
http://www.president.gov.ua/documents/constitution

А шоб змінювати, треба знати ШО змінювати треба, ні? Не згодні?

Ну а як згодні та знаєте і пропонуєте зміни, то засипАйте тих депутангів листами та запитами.
Влаштовуйте їм такий повний листо-пад та запито-пад.

З власного досвіду (спеціяльно для пана pasha_kiev_ua): для вирішення одного невеличкого, у контексті Всесвіту, питання я надсилала листів щотижня протягом року. Спокійно та холоднокровно, шо той бультер’єр. Безрезультатно. А на другий рік такої переписки шановна влада, просто шоб здихатись моєї ”уваги”, задовольнила мій запит!
”Зрада” чи ”перемога”?
Так отож :-)

2.1.6. Тепер за місцеве самовРАДування.
Хочете знати як то воно по закону? Знов таки, я не кажу гарний чи поганий закон. Шо маємо на даний час, те й маємо. Хочете кращого, дивіться у 2.1.5.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80

Ви колись чули про таке?
http://www.auc.org.ua/practic

А про таке?
Наберіть у Google ”вебсайт обласні ради народних депутатів”


2.2. “ОХОТА НА ДЕПУТАНГА”

Шо воно за таке і як із ним спілкуватися? Та так шоб без смороду палаючих шин? А чисто та лагідно, по-європейському?
http://rada.oporaua.org/chitati/novini/6461-vy-i-narodnyi-deputat

Полювання у Києві
http://dreamkyiv.com/maps/

http://dreamkyiv.com/category/novini/dreamkyiv-karty/

Або ось тут номер свого округу узнати, та записатись на прийом до депутанга.
http://kmr.gov.ua/uk/okrugu

Ось тут прйняти участь в обговоренні генерального плану міста Києва
http://kga.gov.ua/narodni-deputati-ukrajini-deputati-kijivskoji-miskoji-radi

Ось тут можна петицію скласти\підписати
https://petition.kievcity.gov.ua/


Якшо ви з іншіих міст України, надішліть запит до - editor.dreamkyiv@gmail.com
Вони співпрацюють з Google Maps та наскільки мені відомо, планують розповсюдити цю систему по всій Україні

Також, шоб полювати у інших містах України, спробуйте шось на зразок цього:

1 - наберіть у Google – ім’я свого міста + ім’я свого району + “районна влада“

2 - після того як встановили ім’я свого депутанга наберіть у Google -
“громадська приймальня депутата“ + ім’я свого депутанга


Копніть в Інтернеті... та й поборете.


2.3. Шось на зразок бонуса для тих хто дочитав то цього місця.

Захід нам таки допоможе (і допомагає же ж)! Не так шоб прибігти та вирішити за нас усі наші проблеми.
А так як за словами Томаса Пейна наведених у промові пана Байдена, про те шо в такі часи за яких ми з вами живемо випробовуються людські душі. Це НАШ час, НАША відповідальність.

Представництва міжнародних структур та організацій в Україні
http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/org-in-ukraine

Перелік міжнародних донорських організацій та програм міжнародної допомоги, які працюють в Україні
http://business.udpu.org.ua/wp-content/uploads/progs.pdf

Більш детально по міжнародних донорських організаціях
http://ufpp.gov.ua/mjnarodni_organzatsii

Ну а на останок, трохи з сучасної Української класичної літератури (http://gorky-look.livejournal.com/81270.html):

Внимательно интересуйтесь всем, что происходит в стране, особенно тем, что касается вас если не прямо, то косвенно. Учитесь понимать, что говорят хитровыебанные политики, а если не понимаете – то спрашивайте других, кто понимает, и кому доверяете. Общество, в котором все бдительно пасут за государственными делами, наебать практически невозможно. Не обязательно быть специалистом высшей категории, для понимания большинства вещей достаточно здравого смысла.
galushka_p: (Default)
(За матеріалами інтерв`ю з медіа-джерел)

В особі Юрія Шухевича (народився у 1933 році), сина головного командира УПА Романа Шухевича, переплелися минуле і сьогодення. Чоловік, котрий не лише пережив те, що звичайній людині не під силу перебути – діяч надзвичайного інтелекту, спокою і сили духу.

Дитячі спогади про батька.
Батько став для мене символічним. Пригадую, він сидів по Львівському процесу над ОУН. Прийшов я з мамою у Львів на Бригідки. Як сьогодні пам`ятаю: виходить мій батько і поліція. Батько був одягнутий у сорочку з вишитою краваткою. У нас у селі був постерунок польської поліції, де я щодня бачив людей у формі, і вони мене малого не лякали. А тут мені чомусь страшно стало: розплакався. Той поліціянт мене заспокоював. Чомусь ця зустріч із невиразних дитячих спогадів найбільше запам`яталася.

Арешти 1948–1956, 1958–1968, 1972–1988. Перший арешт.
Перший "чорний воронок" прибув у 1945 році. КГБ довідалося, де ми мешкали у Старосамбірському районі. Оточили хату, забрали мене, 12-річного, разом з мамою і 5-річною сестрою. Бабуня так потім померла у в`язниці на Лонського. Мама відсиділа 10 років у Мордовії. А мене з сестрою – в дитячий будинок у м. Сталіно (тепер – Донецьк). Це вже в хрущовські часи вимагали якогось "розкаяння". Тоді, в сталінські часи, ніхто на "шлях істинний" не направляв. Хоч у дитячому будинку намагалися виховати "в сталінському дусі". Дехто знав, що мої батьки репресовані. Не "перевиховували" – так, "пресували".
Я втік звідтам щоб побачити батька. Я зустрівся з ним біля Рогатина. Восени 47-го. А в 1948 році я поїхав до Донецьку, щоб забрати сестру. Батько не посилав, але й не вмовляв лишитися: він знав, що я поїду і заберу її. Він волів, щоб я поїхав із його зв`язковою, але сталося так, що я поїхав один.
У Донецьку, очевидно, впізнав хтось, доніс. Це було у вересні 48-го року. І з того часу почався мій анабазис.

Коли їхав, мене попередили: Юрку, не бери нічого з собою. То малося на увазі щось зі зброї. А коли мене затримали, щиро пожалів, що я їх послухав. Міг їх двох покласти на місці. Затримало мене двоє. Провулок темний. Нікого не було. І діяли вони необережно. Якби то в Галичині так "підійшли", наразились б на дуло пістолета.
Я на той час зброєю добре володів. З 10 років я вже знав, як поводитися з пістолетом, револьвером, наганом, як гранату кидати.
Вперше як поводитися з пістолетом, тоді ще "Зетою", то батько навчив. Тоді мені було ще менше років. Згодом переймав науку від старших хлопців.

Перебування в ув`язненні: люди в нелюдських умовах.
Безумовно, тяжкі. Але зараз їх не згадую дуже трагічно. Може, тому, що тоді був молодий. І як би то не було важко, згадуєш, як у Шевченка: "Теє лихо, якби ти вернулось…"
Я перебував з "політичними". Хоча з кримінальними перетинатися доводилося. Кримінальники нас трохи боялися і називали "фашистами". У 1941-1944 рр., коли наших у таборах було трохи менше, "зеки" дещо знущалися з тихих інтелігентних політичних, проте потім наших під`їхало більше, і кримінальникам таки хребет зламали, і ті почали себе з нами дуже ввічливо поводити, в конфлікти не вступали.
Після смерті Сталіна – з 56-го року. В хрущовські часи почали вимагали підписати "покаяльні листи". Мені було близько тридцяти.

Втрачений зір.
Коли був під слідством – сидів з людьми, а потім багато часу один. Як неповнолітньому, згідно з процесуальним кодексом, КГБ не мало права призначити той перший термін. Але зробили. А після суду сидів з багатьма людьми: у в`язниці, в таборах.
Моя сестра сказала, що я найспокійнішого листа написав після того, як втратив зір. Я їй сказав: "там – як на війні. Хтось вертається без рук чи без ніг. Хтось взагалі не приходить. А мені доведеться повернутися без очей. Я то сприйняв як данність.
Третє заслання закінчилось у 88-му, а ув`язнення раніше – у 83-му. Оскільки втратив зір, то останні 5 років заслання був у Будинку інвалідів у Томській області, де знаходився всі 5 років. А у 89-му повернувся до Львова.

Сьогодення.
Депутат Верховної Ради, Юрій Шухевич (82 роки, Карл!) на запитання: "Що надає вам натхнення брати активну участь у громадсько-політичному житті держави?"
- "Лінюхував" стільки років, то тепер треба відпрацювати (усміхається).

Юрій Шухевич - ніціатор «Проекту Закону про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті» який набув чинності 21 травня 2015 року. Вояки УПА тепер мають статус борців за Незалежність України у ХХ столітті.
galushka_p: (Default)
Іван ФРАНКО

КАМЕНЯРІ

Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я,прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.

У кождого чоло життя і жаль порили,
І в оці кождого горить любові жар,
І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,
І плечі кождого додолу ся схилили,
Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.

У кождого в руках тяжкий залізний молот,
І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить."

І всі ми, як один, підняли вгору руки,
І тисяч молотів о камінь загуло,
І в тисячні боки розприскалися штуки
Та відривки скали; ми з силою розпуки
Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
Так наші молоти гриміли раз у раз;
І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;
Хоч не одного там калічили ті скали,
Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.

І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,
Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,
Як наші кості тут під нею зогниють.

Та слави людської зовсім ми не бажали,
Бо не герої ми і не богатирі.
Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
На себе пута. Ми рабами волі стали:
На шляху поступу ми лиш каменярі.

І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.

І знали ми, що там далеко десь у світі,
Який ми кинули для праці, поту й пут,
За нами сльози ллють мами, жінки і діти,
Що други й недруги, гнівнії та сердиті,
І нас, і намір наш, і діло те кленуть.

Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав;
Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
Ані прокляття нас не відтягли від діла,
І молота ніхто із рук не випускав.

Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
Святою думкою, а молоти в руках.
Нехай прокляті ми і світом позабуті!
Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.


Першого січня 2016 -

Україна увійшла у Зону вільної торгівлі з Євросоюзом, тобто набула чинності економічна частина Угоди про Асоціацію.

Українці зможуть отримати пластикові паспорти громадянина України.
galushka_p: (Default)
Спустя годы языковой вопрос остается одним из самых наболевших в Украине. Несмотря на волну патриотизма последних лет, многие используют украинский лишь в маркетинговых целях – "Купуйте українське", как ни крути, звучит лучше и "убедительнее", чем "Покупайте отечественное". С другой стороны, есть также граждане, склонные к более категоричным заявлениям: "Не говориш укранською? – Москаль і не патріот!"
Так, на днях сразу в нескольких столичных службах такси разгорелся скандал на фоне языка. Журналист Владимир Бойко на своей странице в Facebook сообщил, что его отказываются обслуживать на украинском. Бойко собирался на ул. Северо-Сырецкую, где находится Студия Савика Шустера, однако, в такси, по словам журналиста, его просьбу поехать на вул. Північно-Сирецьку не поняли, и отказались обслуживать. Служба такси, претензии к которой предъявил Бойко, обнародовала запись разговора диспетчера и журналиста. Выяснилось, что оператор говорила по-русски, потому что ей так удобнее, а улицу на украинском с первого раза не смог найти навигатор.
Чтобы понять, какой язык в столичной сфере обслуживания звучит чаще, "Обозреватель" провел свой собственный языковой эксперимент.
Языковой эксперимент
С первыми холодами в столичных заведениях стало больше посетителей. В канун праздников в центре Киева и вовсе негде яблоку упасть – бары битком забиты постоянными клиентами и случайными гостями. Стоит отметить, что сотрудники ресторанов и кафе украинской столицы не часто приветствуют клиентов на украинском. Если где и обращаются на госязыке, то в "Пузатой хате", "Дровах" и других подобных тематических заведениях.


Однако не стоит занижать любовь рестораторов к родине. К примеру, в пабе "Толстый лев" недалеко от ст. м. Льва Толстого, как выяснил "Обозреватель", официанты говорят на русском, но, если обратиться к ним на украинском – легко переходят на другой язык.
"Добрый вечер! Вот меню. Что-то сразу принести?" - говорит нам официант.
"Скажіть, же ви самі пиво варите? Можна мені світле?" - спрашиваем.
"Так, самі. Келих пива світлого – добре! Ще щось?" - отвечает официантка, и до конца вечера именно с нашим столиком говорит на украинском.

В "Подшофе" говорят на украинском, и это - одна из "фишек" заведения
В заведении за углом с госязыком дела обстоят еще лучше. В "Подшофе" на ул. Пушкинской все, от барменов до администраторов, говорят на украинском. Причем в этом заведении совершенно неважно, на каком языке говорит клиент, - отвечать персонал все равно будет на украинском. Завсегдатаи "Подшофе" уверяют, что, если гость - иностранец, то здесь могут и на английском говорить. "Обозреватель" же в кафе застал только украинский язык.
Как и полагается, на украинском говорят и в госучреждениях районного разлива. В налоговой Дарницкого района, что на ул. Кошица, от консультантов русского языка мы не услышали. Зато услышали суржик, отдаленно напоминающий украинский язык. В окошках №10 и 11, где обычно оформляют идентификационные коды, милейшая женщина-профи налогового дела предлагала клиентам "ондо" взять образец заявления и "осьдо" его положить.

В супермаркете весь персонал должен говорить на госязыке
В круглосуточном супермаркете "Сильпо" на Днепровской набережной почти весь персонал говорит на украинском. В зале "Обозревателю" отвечали и на украинском, и на русском языках, на кассе – исключительно на украинском. На наш вопрос, является ли такой подход политикой компании, одна из кассиров ответила: "Нам рекомендують спілкуватися з клієнтами українською, проте ми й самі знаємо, яка мова є державною".

Таксист говорил на русском, но попрощался на украинском
Сдали тест на украинский язык и столичные службы такси. В белом Lanos службы такси 594 водитель, который вез "Обозреватель" с Харьковского массива на Сырец, говорил на русском. В ответ на наш украинский – тоже говорил на русском. Но, прощаясь, сказал: "До побачення". И это тоже, наверняка, можно считать неплохим знаком для украинского.
Нет законов и правил
Важный языковой вопрос на законодательном уровне в Украине до сих пор не урегулирован. Почти все попытки определить статус русского и украинского документально заканчивались в Верховной Раде драками и скандалами общенационального масштаба. По версии боевиков так называемых ДНР и ЛНР, именно попытка упразднить статус русского языка стала одним из главных факторов "восстания на Донбассе". По словам юриста Василия Мирошниченко, законодательно язык урегулирован, к примеру, в странах Балтики. Там в свое время была даже языковая полиция: комиссары проверяли граждан на знание государственного языка, и собирали информацию о тех, кто, скажем, говорит только на русском, полностью игнорируя литовский язык.
"В Украине таких правил нет. Нет закона, согласно которому вас, скажем, в магазине должны обслуживать исключительно на украинском языке", - говорит Мирошниченко.
Юрист уверяет: украинский обязаны знать и использовать, разве что, в госсекторе. Правда, наши политики этим правилом часто пренебрегают: на официальных съездах и сборах они чаще говорят на русском, мол, украинского я не знаю, на нем не говорю.
"С другой стороны, языковой вопрос для Украины сейчас слишком сложный. Учитывая политическую ситуацию и настроения нашего общества, законодательное урегулирование не должно быть резким и радикальным. Это обязательно нужно решить, но постепенно", - подытожил Мирошниченко.
Как ранее сообщал "Обозреватель", на фоне языка в Украине произошло немало скандалов. Несколько месяцев назад в киевском кафе "Кофе Хауз" отказывались обслуживать посетителей на украинском языке, ссылаясь на соответствующее указание руководства. Об этом на своей странице в социальной сети Facebook писал пользователь Иван Филиппович.
До этого языковой скандал разгорался в Киево-Могилянской академии. Одна из первокурсниц назвала украинский язык бл**ским, и за это ее осудили одногруппники и преподаватели.
galushka_p: (Default)
Новогоднее поздравление народу России от студента исторического факультета МГУ Родиона Р.
(Занотував - Ипатий Лютый (Казанский))

Я не люблю людей. И они отвечают мне взаимностью.
А за что их прикажете любить? За трусость, за лень, за эти животные запахи, за золотые зубы во рту, за за сквернословие, за подхалимаж, за тупость, за грубость, за умственную ограниченность за крики "Вперед Росси-я-я-я-я", и "Путин ру-у-у-улит"! За эти ужасные шапочки и шарфики с олимпийскими кольцами и надписью "СОЧИ 2014", в которые укутаны их отвратительно-мерзкие, распухшие от алкоголя рыла с хищными, глубоко посаженными глазками. За это дебильное желание сфоткаться на фоне мавзолея или Спасской башни и тут же выложить запечатленный миг прекрасный в "Одноклассниках", дабы находящиеся в Саранске, Сызрани, Нальчике и Сыктывкаре друзья тут же обзавидовались и написали свое сакраментально-унылое: "Су-у-у-упер:))" или "Вау-у-у, круто-о-о-о".
О, тупое, серое, ватное быдло! Как я тебя ненавижу, презираю, ворочу нос, под который шепчу: "уроды, уроды", когда вместе с толпой вываливаю из подземного перехода на станции метро "Театральная" (у мокві).
Люди в массе своей отвратительны. Скорее, они отвратительны именно в массе, рвущейся через рамки металлоискателей на главную площадь страны.
Вы давно выходили на Красную площадь в канун новогодних праздников? То-то и оно! А я выходил совсем недавно. В прошлый четверг, кажется, когда проводил разведку. Ну, да в четверг, когда там установили каток напротив ГУМа, а еще елку, ларьки с пирожками, глинтвейном, бубликами и сосисками.
Ну, хорошо, бублики и пирожки — это наше! Но вот глинтвейн и сосиски: абсолютно Европейская, даже более того, немецко-фашистская традиция. Так очередь к "фашистам" стола куда большая, чем к сакрально-духовным "расстегаям со сбитнем".
Вот ведь удивительная посконно-русская черта ненавидеть "гейропу и американских пиндосов", но при этом пользоваться всеми благами, которые придумала и воплотила в жизнь евро-атлантическая цивилизация.
Так и хочется крикнуть во весь голос: "Посмотрите, дебилы, вот эти гаджеты, в которые вы тыкаете своими щупальцами, набирая "МеркельВнучкаГитлера, ОбамаОбезьяна, ВКиевехунта", покрой ваших китайских пуховиков, форма и содержание ваших зимних ботинок, тушь которой мажут глаза ваши разбитные налитые пивом и хамством телки, ваши трусы, маечки, подштанники, да что там, вот эта иллюминация вокруг, этот пластик, металлоискатели, форма игрушек на елке, собор Василия Блаженного, метро, на котором вы приехали — все это придумано, если не в Европе, так в Америке. Вы же - дикие племена варваров, пользующиеся благами цивилизации и одновременно мечтающие эту цивилизацию погубить. Ибо рабы! "Славяне" от латинского (и английского) слова "slave" - раб. Рабами были рабами и остались!
Разве могут свободные, самодостаточные люди выдержать эту унизительную процедуру полицейского досмотра, перед проходом на площадь?
"Оружие, наркотики, алкоголь, взрывчатые вещества есть?"
"Предъявите содержание сумки?"
"Пройдите в сторону для более тщательного осмотра".
Рабы державы! Рабы царя! Рабы Левиафана! История России — история перманентного рабства. Свобода? Что это такое? Это танцующий на сцене или дирижирующий оркестром пьяный Ельцин? Это журналы "Ом" и "Птюч?", клубная культура, эстрадная содомия, олигархическая вакханалия? Нет, не надо нам такой свободы! Ибо свобода — зло! Путь в ад. В объятья Сатаны. Поэтому выпьем за "дедов", которые переломили хребет фашистской гадине.
"За Ленина, за Сталина, за великий СССР - ура-а-а-а, товарищи"! - орет кто-то в толпе.
Я поворачиваю голову и вижу, как здоровенный мужик в шапочке "КрымНаш", запрокинув голову, жрет из горла водку, которую все-равно отберут при проходе на площадь.
"Правильно! Не пропадать же добру!" - одобрительно хохочут в толпе.
"Отлично, - думаю я, - из-за дефицита алкоголя на площади, мой план должен сработать!"
"Оружие, наркотики, алкоголь, взрывчатые вещества есть?" - молодой полицейский с широким красным рылом (и где их таких штампуют?) вытаращил на меня свои хищные медвежьи глазенки.
Я делаю вид, что мне очень страшно и зябко.
"Не-е-е-ет", - блею жалостно мотая головой, сам же про себя посылаю мента куда подальше.
"Подожди, дружок, - разглядываю двуглавого орла на его кокарде, пока он ощупывает мои бока и шарит в паху, - когда-нибудь судьба нас обязательно еще сведет. Ты будешь прятаться за металлическим щитом, пытаясь оттеснить бушующую революционную толпу, я же буду по другую сторону баррикад. Тогда у меня в руках будет бутылка с зажигательной смесью и, поверь, я не промахнусь. Будешь гореть как тот "беркутовец" в Киеве, чья фотка облетела все российские издания. Погоди, дай время, дружок, дай время..."
"Проходи..."
"Спасибо. С Новым Годом"
"Угу".

И вот я на Красной площади.
После прохода через металлоискатели, народ рассредотачивается по огромному пространству и, может показаться, что площадь практически пуста. Сегодня 30-е декабря. Около шести вечера. Настоящее народное столпотворение, теоретически, могло бы произойти завтра, но согласно приказу Путина, всенародная встреча Нового 2016 года на Красной Площади отменена в связи с повышенной угрозой террористических актов в местах скопления народа. Впервые в истории современной России! И никто ни слова! Ни капли возмущения. Только в соцсетях либералы слегка постебались и все! Я же говорю — тупое, молчаливое быдло. Государственное стадо к которому я не испытываю ни малейшей жалости.
Особенно много "социальных животных" возле катка, елки и ларьков с закусками. Туда-то мне и надо.
"Коньки по чем?"
"Пятьсот рублей час"
"Отлично, давайте"
Я специально придумал этот ход, чтобы не привлекать особенного внимания. Вокруг же камеры!
Взяв коньки, у стойки, расположенной в огромной палатке, усаживаюсь в глубине рядов со шкафчиками и, расшнуровав высокие "Докторы Мартинсы", сперва осторожно достаю из-за голенищ две плоских бутылочки с якобы водкой "Немирофф".
Они ее выпьют сто процентов! Даже не смотря на то, что это "вражеская" украинская водка, они ее выпьют по-любому! Ибо, обнаружив "ничейную" запечатанную двухсотграммовую бутылочку отличной украинской водочки, они и подумать не смогут, что она отравлена. Просто откроют и выпьют из горла. Возможно, закусят пирожком или бубликом. Возможно, запьют компотом или сладкой водой "Байкал". Через час почувствуют жжение в области гортани, пищевода и желудка. Во рту возникнет металлический привкус, который со временем перерастет в стойкий запах чеснока.
"Слыш, Настёна, чёй-то мне плохо..." - слегка срыгнув пирожками, пробормочет пьяное, ватное быдло из разряда "спасибодедузапобеду".
"Ага, бухать надо меньше, козел... Сам же, падло обещал, что до Нового Года ни капли, а тут гляди напился на радостях, что с работы уволили..."
"Настя, всей стране херово. Не известно, что завтра-то будет? Может меня в армию заберут?"
"Ну и хер с тобой! Пусть забирают. Такого уебка не жалко..."
"Это тебе су*а, не жалко, а Павлику, очень даже жалко! Да я тебе за сына глотку перегрызу"!
"Окстись, сумасшедший! Лучше бы ребенку новый комбинезон справил, а не пробухал три тысячи с друзьями после корпоратива"!
"Хуево, мне Настена..."
Потом станет еще хуже. Участиться сердцебиение, станет трудно дышать. Начнется спазм гортани и непереносимые почечные и печеночные колики. Мир поплывет перед глазами и человек потеряет сознание. Если его вовремя не доставить в больницу и не промыть желудок, то летальный исход наступит со стопроцентной вероятностью. Хотя, от такой дозы яда, который я растворил в водке, через три-четыре часа скопытится даже стокилограммовый бугай из ВДВ.
Мышьяк он чем хорош? Не имеет ни вкуса ни запаха.
Свежий запас этого стратегического продукта пару месяцев тому назад принес домой отец, которого "задолбали крысы в подвале", что сгрызли его резиновые сапоги, надувную лодку и рыболовные снасти. Несколько дней в перчатках и респираторе он катал на балконе хлебный мякиш с мышьяком и носил это "угощение" в подвал. Тогда же я опробовал яд на стаях бродячих собак, что периодически наведывались в наш район Марьиной рощи. Собаки отлично жрали тот же хлебный мякиш с кусочками докторской колбасы, а потом долго и мучительно подыхали неподалеку от мусорки возле театра "Сатирикон" имени Аркадия Райкина.
"Не жалко ли собак?" - спросите.
Отвечу:
"Нет. Мерзких отвратительных псов-шариковых, которые этим летом чуть не разорвали моего элитного миттельшнауцера Геринга (Геру), не жалко!"
Мне вообще не жалко это пролетарское, простонародное быдло. Без разницы: шатающееся ли по помойкам столицы в собачьих телах, или в людском обличье рвущееся на Красную площадь "отметиться с пацанами у дедушки Ленина". Мне не жалко этот кичащийся заслугами предков биогумус, что ужирается водкой и салатом "Оливье" мастурбирует на "Иронию судьбы или с легким паром" и вместе с мумией Кобзона вот уже шестьдесят лет подряд пытается разобраться в вопросе: "С чего начинается Родина" ? Мне не жалко эти толпы людей с диким восторгом наблюдающие как гибнут в оккупированной Украине люди, как российские самолеты под предлогом борьбы с террористами уничтожают мирных сириян. Мне не жалко эту страну и этот сошедший с ума народец, воспитанный песнями группы "Руки вверх" и сериалами про ментов. Мне вас не жалко и я не с вами!
А кто же я?
Я - современный Раскольников! Студент четвертого курса исторического факультета МГУ. Я — сверхчеловек, который перевернет этот мир! Но прежде, перевернет Россию. Революция будет! Вот увидите. Она грянет как гром среди ясного неба и обрушиться на головы правителей и их рабов как божья кара!
Более того, она уже пришла. В моем обличье.
Сейчас я откатаю свой час на катке и снова вернусь к шкафчику, чтобы переобуться, незаметно переложив бутылочки из "Докторов Мартинсов" к себе в карман. Затем сдам коньки и, не спеша прогуливаясь, пойду к елке, возле которой крутится и фотографируется наибольшее количество новогодней быдломассы. Сфотографируюсь и я. Присяду под самой оградкой, типа делая панорамное селфи, сам же незаметно оставлю за металлическим штакетником две бутылочки. Мой "новогодний подарок" народу России.
С Новым Годом дорогие товарищи! Чтоб вы сдохли, имперские твари!

Хочете більше? Так ходіть сюди:
http://obozrevatel.com/blogs/13205-skazki-russkogo-mira--chtob-vyi-sdohli-imperskie-tvari/
galushka_p: (Default)
Автор звернення - Сергій Притула
Телеведучий, актор, волонтер

Дорогі мої українці!
Минає рік. Рік 2015-ий. Не простий, але і не найскладніший!!!
Рік, котрий відкрив нам очі на безліч речей!

Пишу цей пост не тільки як ФБ-блогер, але й як громадянин. У мене на сторінці 140 000 чоловік. Їм цікава моя думка. Так ось вона:
По-перше, справою "Небесної сотні" так ніхто і не займається! І це моя особиста претензія не тільки Генпрокуратурі, але, насамперед, ВО "Свобода"! Одразу після перемоги Революції Гідності ви мали "свого" Генпрокурора! Поки Фаріон розказувала про мову, а Мірошніченко товк морду керівнику НТКУ, ви мали можливість вершити правосуддя! Довершились до того, що я виходив у пікет під Генпрокуратуру, щоб притягти депутата Мірошниченка до відповідальності за побиття на робочому місці керівника НТКУ. Я не підтримував керівника НТКУ. Але засуджував методи усунення його з посади! Перед пікетом я зустрів пана Іллєнка (ВО Свобода) і запитав, якого хє*а, маючи більшість у парламенті і "своїх" міністрів треба було не просто прийти і товкти морду пану Пантелеймонову, але й викласти це у ютюб, щоб кацапи могли на весь голос кричати про те, яка ж є насправді демократія в Україні після Революції?!?! У відповідь: "бе-ме, кремлівські агенти і т.д.". Усунення керівника НТКУ з посади вирішувалось одним розчерком пера!!! Фішка в тім, що посада голови НТКУ – не виборна! Це структура, яка живе за наші податки. Можновладці захотіли – звільнили! Захотіли – призначили! Все!

Не відволікайтесь! Потім було знято з Мірошніченка обвинувачення і тиждень тому, на площі Перемоги у Києві, Мірошніченко розсипався мені в компліментах, бо я один з небагатьох україномовних ведучих у цій країні. Я намагався пояснити йому, що він глибоко помиляється і, взагалі, проблеми країни лежать у іншій площині. Але екс-депутату було не до того. Побіг. Може тому, що я не відгукнувся на його ура-патріотизм, а може того, що стояв із хлопцями з 93-ї бригади, які йому попередньо трохи підправили мейк-ап на обличчі… хто зна…
По-друге, в мене є претензія до голови Уряду. Я вчора випадково перетнувся у ресторані з чоловіком, котрий емігрував з України в часи панування Яника і Азарова. Після того, як влада помінялась, чоловік спробував повернутись в Україну. Він не є олігархом, ба більше, середній клас. Мав своє підприємство, 50 чоловік у підпорядкуванні… сказав, що побори тільки зросли і він повернеться до Ізраїлю, де все прозоро, зрозуміло і його син, який відслужив у ізраїльському спецназі 3 роки є авторитетом, коротше… не зацікавили його теперішні реалії… а могла б бути інвестиція!

А ще є питання по виводу бізнесу із "сірого" в "білий" і чому ніхто не хоче цього робити, бо ви в сосенку вдарились із нарахуванням податків на зарплату, бо коли щоб виплатити людині зп 3000грн треба нарахувати 6000, то хто вам буде показувати зп у 20 000?! І нєфіг тут кричати про відсутність патріотизму! Люди готові віддавати 25-30%, але не 100!!!! А ще є питання про мою маму, яка живе у приватному будинку в Збаражі і опалює газом свій будинок і легенько охреніває, чому оплата за газ перевищує її пенсію і т.д. Достобіса претензій до голови Уряду.
По-третє, при усій повазі до Президента, але… Петро Олексійович… Ви штучно нагнітаєте ажіотаж там, де не треба. Особисто мені похє*у Ваші "фабрики в Ліпєцку". Я навіть не знаю чи вони є, чи вони працюють і т.д. Але коли стоїть питання, кого призначити керівником ССО і весь волонтерський "фронт" Вам кричить: "Кривоноса"!!!!!!!! То які можуть бути питання?! Може призначите генерала "Толіка-Мопеда", який розказував минулого року, що до 20-го жовтня усі солдати будуть забезпечені теплою зимовою формою, а я возив її і в грудні і в січні?! І я не один! І ми, на відміну від Вашого (бо він і не наш і не солдатський) генерала, не брешемо! Бо нам немає чого цим займатись!

По-четверте… я спілкуюсь із десятками, сотнями хлопців, котрі воюють і повертаються із зони АТО. Клерки нижнього рівня мають розуміти, що "люстрація" почнеться не зверху, а з них. Кожен керівник ЖЕКу, чинуш міськради і т.д., має усвідомити, що з фронту повернулось багато хлопців. Більшість з них злі… бо хтось пройшов Зеленопілля, Карачун, Пєски, Станицю, ДАП і т.д., і досі не має статусу УБД, а якийсь сбушник чи воєнком заїхав на 3 дні у Краматорськ і отримав і УБД, і ділянку, і нагороду і все інше…
Дограєтесь, муфлони! Дограєтесь! Кому ще "муха" не прилітала в хату – дочекаєтесь! І знаєте що? Попри все верховенство закону, громадська думка буде на стороні того, хто цю "муху" активував! Бо ви так виховали суспільство – щоб вас ніхто не шкодував.

Я дуже довго стримував себе в питаннях критики "властьимущих", але вже втомився мовчати.

Зі всіма Оппоблоками і Відродженнями все зрозуміло. Комуняків немає. Ніби-то в парламенті всі ті хто треба, але…
Але є бажання на найближчу весну зробити перевибори.

А перед тим прийняти кілька законів, які чітко формулюють в і д п о в і д а л ь н і с т ь депутатів за:
- Відсутність на сесії
- Голосування чужою карткою
- Бійки у ВР
- Мацання прем’єра за яйця (я відокремлено від бійок цей пункт пишу, раптом АрсПету це приємно, тоді будемо розглядати по іншій статті).

Поряд з цим я б прийняв ще один закон і вважаю, що він кардинально необхідний: людину, котру спіймали на продажі свого "голосу" на виборах – позбавляти права "голосу" пожиттєво.

Таким чином ми, селекційно, отримаємо ту когорту людей, яка і має обирати владу, бо дорожить власним голосом.

Далі буде…
galushka_p: (Галушка Пересічна)
Автори текстів - Микола Томенко та Григорій Квітка-Основ’яненко.

Видатний прозаїк, драматург, літературний критик, засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі Григорій Квітка-Основ’яненко.

Як письменник, видавець і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови: "Як говоримо, так і писати треба!". На початку ХІХ ст. брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу "Украинскій Вістникъ" (1816–1817), сприяв виданню альманаху "Молодикъ" (1843–1844), був одним із засновників Харківської губернської бібліотеки (1838).

Серед найвидатніших творів – "Конотопська відьма", "Маруся", "Сватання на Гончарівці", "Шельменко-денщик", "Бой-жінка" … Найкращі твори Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Твори Квітки-Основ'яненка перекладено польською, болгарською, чеською та іншими мовами.

З Квіткою-Основ'яненком листувався і Тарас Шевченко. Поет давав позитивні відгуки на його твори, присвятив йому вірш "До Основ'яненка" ("Б'ють пороги; місяць сходить"; 1839) та виконав ілюстрації "Знахар" і "Панна Сотниківна" до однойменних творів.

У його творах знаходимо цікаві та реалістичні описи сусідів-росіян, з якими він жив поруч на той час у Харківській губернії. Зокрема, в оповіданні ""Салдацький патрет", написаному та вперше опублікованому у 1833 році.

Так, читаємо:
"Вже і в Липцях завелися кабаки, неначе — нехай бог милує — у Расєї. Відкіля ж то се узялось? Общество нас так прикрутило, щоб, бач, відкупщик за нас, хто не здужа, зносив гроші у подушне; так узявсь не з справжніх відкупщиків, а — таки нічого гріха таїти — знайшовсь із наших, хрещених людей, що уступив у їх віру та, як той Юда, узявсь держать і Липці, і другії слободи на московський лад; і вже в них не шинок зоветься, а кабак, і там вже уся московська натура, там усе москаль наголо, як у Туреччині турки; та усе народ проворний: ні доїсть, ні доспить, усе об тім тільки і дума, щоб заробить копійку. Така вже їх московська поведенція!

А як тільки нашого братчика, хоч би і у кабаці, обдурюють, так ну, ну, ну! Отсе, коли прийшов з посудиною, щоб купити до хазяйства на скільки треба горілки, та хоч трохи заслухайся або задивись, то й не доллє повної міри, та мерщій і всипа у твою посудину, і вже хоч спор, хоч лайся, а він тебе випровадить геть.

Коли ж тут хочеш випити, то буцімто й добрий: за гривню зачеркне із діжки таки повнісіньку; тут станеш уси розгладжувати, та втираєшся, та поцмокаєш хорошенько і збираєшся, як то гарненько натощака вип'єш, та тільки що руку підняв, та ще і до рота не доніс, як, урагова його мати зна, де те москальча у гаспида озьметься, таки неначе як той, що... дух свят при нашій хаті!.. Підбіжить, підтовкне — плюсь! — більш половина чарки назад у діжку! Лихо, та й годі! П'єш мерщій, бо розливальщик ще стане і чарку віднімати. Випив... так що ж бо?.. Як там кажуть: по бороді потекло, а у рот не попало; а вже й не кажи, що по животу пішло; нічого було гаразд і проковтнуть.

Оттака-то їх московська віра, щоб зо всякого зідрати; так куди їм і спати довго? Та таки тут спить, а тут дума: як би то і де б то поживитись..."

Отож, виглядає так, що треба було, мабуть, уважніше читати поради наших класиків і ретельніше вивчати історію українсько-російських відносин, щоб оберігати власну країну, її територію та культуру від впливу специфічної ментальності наших "сусідів-росіян"…
galushka_p: (Галушка Пересічна)
Хто, як не американці, можуть зробити нам подарунок напередодні світового Різдва? Нові санкції читаються, мов пісня гуцулки над зеленою полониною. Так і хочеться окремі пасажі посмакувати, поплямкати біля них.
Особливо тішать санкції проти російської банківської системи з такими святковими родзинками як Сбербанк і ВТБ, які володіють майже половиною всіх активів російської банківської системи. Відтепер вони не зможуть провадити міжнародні доларові платежі, і їхні клієнти посиплються організовано й масово. В першу чергу клієнти заможні, які потребують повнофункційний, а не обрізаний банк.
Але тут маємо ще одну цікаву річ. Ці банки мають своїх "донечок" в Україні. І вони теж під санкціями. І тут я б уже не зловтішався щодо наших несвідомих громадян, які досі ще не вивели звідти кошти. На жаль, чимало з них зазнають втрат.
Тому не можу надивуватися з дій нашої влади, в якій є такі премудрі карасі банківської справи, як А. Яценюк. Він що – не розумів, що рано чи пізно це може статися? І якщо йому не шкода звичайних громадян, то мав би пошкодувати українських бізнесменів. І чому Америка нас має вчити, як треба розмовляти з ворогом, і тицяти мордою в гноївку, аби ми нарешті зрозуміли, що війна є війна, і бізнес із ворогом, яким би він не був вигідним, рано чи пізно приведе до краху.
Однак не Україна вводить санкції проти російських банків, а Америка, яка з Росією не воює. Не американці гинуть на цій війні, а українці.
Олександр Дубинський, який систематично відслідковує усі темні справи Нацбанку, з’ясував ще одну шокуючу річ. Є в Росії державний банк Внешэкономбанк, головою спостережної ради якого прем’єр-міністр Д. Мєдвєдєв. Так от, США і ЄС проти цього банку і окремих осіб його спостережної ради ввели санкції. Але в цього банку є "донька" – Промінвестбанк.
І хто прийшов на допомогу російській "донечці"? Та наш таки Нацбанк, вливши рефінансування на суму 200 мільйонів гривень! І це буквально недавно.
Пояснення, мовляв, таке, що в цьому банку знаходяться кошти наших громадян і різних підприємств. Але у світлі американських санкцій це вже не смішно.
Американці втерли нам носа і з санкціями проти Криму. Я не знаю, яким чином, але в Україні й досі можна купити і кримські консерви, і кримські вина. Можливо, їх возять контрабандою. Але держава жодних кроків на припинення такої контрабанди не зробила. А тепер і "Массандра", і завод шампанських вин Новый Свет, і "Магарач" підпали під санкції.
Тобто виходить парадоксальна ситуація. Не ми світові, а світ нам мусить демонструвати, як треба поводитися з ворогом. Але що ми погані учні, то ця наука триває вже не перший рік.
Україна, на жаль, заражена, метастазами "русскава міра" настільки міцно, що вирізати їх доведеться ще довго. У найвищих ешелонах влади причаїлися агенти ворога, яких лише частково вдалося виявити, а скількох іще не виявлено! В Україні цілком вільно себе почувають різного роду сепаратисти. Для того, щоб сепаратист потрапив на гачок в СБУ він мусить конче організувати з’їзд. Тільки тоді за нього візьмуться. А усі ті, хто прийшов на з’їзд, можуть спати спокійно. Їх навіть не перепишуть.
СБУ – це не колишнє КГБ, яке працювало на випередження. Восени 1983 року мене в черговий раз викликали в КГБ і ошелешили неабиякою новиною: виявляється, у січні 1984 року Степанові Бандері виповниться 75 років. І мене, який поняття не мав про цей ювілей і далекий був від будь-якої політики, допитували, чи не чув я про якіcь заплановані з цього приводу акції. Оце був підхід! Оце були специ! Ти ще не встиг про це подумати, а тебе вже допитали.
Я думаю, що ще жодна країна не поводила себе з ворогом так, як наша. Російські банки – це не єдиний троянський кінь. Давно цікавлюся, що роблять у наших крамницях російська горілка, російське пиво, російський чай? Горілки і пива у нас свого, хоч залийся. І набагато кращих. А російський чай – це взагалі пародія на чай.
Але є ще питання попиту. Авжеж, якщо російське пиво красується у наших супермаркетах, то хтось же ж його купує. Як і російський шансон.
Російське радіо у нас звучить і в маршрутках, і в таксі. Чомусь саме водії зациклені на цих неопалимих скрєпах.
В Україні є ще один троянський кінь Кремля – це УПЦ московського патріархату. Не криючись, не шифруючись, служителі кремлівського культу вільно собі сіють свій великодержавний опіум для народу. Дві найдорожчі для кожного українця Лаври чомусь і досі в їхніх руках.
Це не вкладається в голову. Йде війна, а ворог не тільки на порозі, а порядкує і в хаті. І ніхто його не може спинити. І тут нема жодної мови про якесь об’єднання церков. Церкву московського патріархату треба просто заборонити, як було заборонено комуністичну партію.
Колись у Болгарії православні теж між собою човплися, як чорти у пеклі. Але держава втрутилася і навела порядок. Болгари святкують Різдво з усім світом. Розкол на цьому ґрунті звісно ж відбувся, але ті, що воліють дотримуватися юліанського календаря, нараховують лише 70 тисяч населення.
Різдво і Великдень з усім світом – це ще один потужний ривок від Росії.
Але хто його зробить? Може, змусить нас знову до цього Америка? Може, бодай вона введе санкції проти московського патріархату?

Автор - Юрій Винничук.
galushka_p: (Default)
Я в якомусь комменті згадала вираз який часто чула від моєї бабусі:"Аж миші сміються". Так от тут дехто висловлює сумніви шо такого не може бути... То заходьте до мого скрапбуку та побачте на свої власні очі - http://galushka-p.livejournal.com/photo/album/3178?page=1
galushka_p: (Галушка Пересічна)
(згідно запису Ніни Воскресенської http://grani-t.com.ua/persons/3)

Колись дуже давно було таке собі королівство. І правив там король Вареник зі своєю королевою Пампушкою. Жили вони добре.
Мали вдосталь худоби, на полях щедро родила пшениця. А вже на городі чого тільки не було: і капуста, і огірки, і морква - всілякої городини не перелічити. А які гарбузи родили! Треба було добру пару коней запрягти, щоб зрушити того гарбуза з місця!
Мешканці королівства жили в ситості і достатку. Всі були дуже задоволені мудрим правлінням короля та королеви. І панували в країні мир та злагода.
Була в короля з королевою дочка, гарненька дівчинка з рум'яними щічками, яку звали Галушечка. Росла дівчинка на свіжому повітрі, граючись з іншими дітьми та допомагаючи матері по господарству - то город прополоти, то в хаті, чи то пак у палаці, прибрати. Зовсім не схожа вона була на королівську доньку. Батьки дуже пишалися нею.
Коли Галушечці мало виповнитися десять років, королівська родина вирішила влаштувати велике свято. Почула про це їхня далека родичка синьйора Равіолі і відразу ж примчала до палацу. Своїх дітей синьйора не мала, тому полюбляла давати поради щодо виховання чужих. Як побачила вона рум'яні щічки юної Галушечки, то аж свій лорнет мало не втопила у склянці молока, яку їй запропонувала королева.
- Який жах! - заволала вона. - Ви, мабуть, зовсім не знаєте, що у світі робиться. Хіба ви не чули, що рум'янець уже давно вийшов з моди? У такому вигляді її не можна нікому показувати! - Синьйора Равіолі ковтнула молока. -- А це що таке? Не здивуюсь, якщо на обід у вас буде борщ та якісь пампушки.
Королева розгубилася. Вона справді хотіла запропонувати гості покуштувати їхнього королівського борщу, а тоді ще й вареників з сиром.
- Не дивно, що ваша дочка виросла така негарна, - продовжувала синьйора Равіолі. - А чим, вибачайте, ви збираєтеся пригощати гостей, що з'їдуться на свято?
- Ой, лишенько, - ще більше засмутилася королева Пампушка. - Що ж нам робити? Ми ж, знаєте, по закордонах не їздимо.
- Вам дуже пощастило, дорогенька, що я нагодилася. Добре, я вам допоможу. І дитя доведу до ладу. Тільки певний час вам не можна з нею бачитися.
Королеві ні з ким було порадитись, бо король саме відбув до сусіднього королівства з візитом, і вона погодилася. Що поробиш, адже їй так хотілося, щоб Галушечка всім сподобалася!
І почалося. Замість молока дитині стали подавати каву, замість борщу - малесенькі бутерброди з чудернацькою назвою "канапе". Синьйора Равіолі не випускала Галушечку з палацу, цілими днями навчала її робити реверанси та розмовляти іноземними мовами.
Минув місяць, і король повернувся додому. Королева розповіла йому, що взяла для Галушечки дуже досвідчену закордонну виховательку. Король наказав негайно
привести дочку разом з вихователькою.
Через кілька хвилин до їдальні увійшла синьйора Равіолі. За нею, ледве пересуваючи ноги, йшло бліде створіння з темними колами під очима.
- Ой, лишенько, - збентежилася королева. - А де ж Галушечка?
- Так ось же вона! - вказала на створіння синьйора.
- Що, не сподівалися на таку красуню?
Королева не могла вимовити ані слова, а король звелів вигнати синьйору Равіолі геть.
А що ж сталося з Галушечкою?
Вона повернулася до звичних молока, вареників та гарбузової каші. І вже через кілька тижнів гості милувалися її рум'яними щічками. Та й свято вдалося на славу. Всім дуже смакувало королівське частування. А деякі королеви з сусідніх королівств навіть залишилися на кілька днів - надто вже їм кортіло навчитися готувати такі смачні вареники.
З нагоди свята король пробачив навіть синьйорі Равіолі, яка, до речі, виявилася його троюрідною сестрою. В них навіть прізвища колись були однаковими.
Але ще дівчинкою вона захопилася усім іноземним і тому почала називати себе Равіолі (це те саме, що й вареники з м'ясом, тільки по-італійському). Згодом пробачила її і королева. Коли та навчилася готувати справжню корисну їжу. Вона більше не називала себе синьйорою Равіолі, а просто - пані Вареник.

Profile

galushka_p: (Default)
galushka_p

February 2016

S M T W T F S
 1 234 56
789101112 13
14151617181920
21222324252627
2829     

Page Summary

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated Aug. 23rd, 2017 03:30 pm
Powered by Dreamwidth Studios